Киянин Олександр Онищенко про Купайло 2018 у Легедзине ― ФОТОЗВІТ

сайт міста Умань 04744.info

top panarama
A+ A A-

Киянин Олександр Онищенко про Купайло 2018 у Легедзине ― ФОТОЗВІТ

  • Неділя, 01 липня 2018, 09:28

легедзине1Нещодавно мій товариш, Олексій Пліско, запропонував взяти мене з собою на святкування Купайла у с. Легедзиному, Тальнівський р-н, Черкаська обл. Я залюбки погодився, бо ми з Олексієм вже чимало років полюбляємо знімати різні події разом. На мені Олексій не зупинився, і через свій ФБ прихопив ще чотирьох тендітних дівчат, які шукали можливість відвідати це свято.

Тож вранці, 23 червня, ми усі зустрілися біля м. Теремки, завантажилися в автівку Олексія, і рушили на південь. Десь після 12-ої, без жодних пригод, дісталися Легедзиного. Біля музею трипільської культури вже починалася толока. А через дорогу, біля сільради, можна було ознайомитись з програмою заходу:

легедзине2

Висадивши дівчат, які пішли ставити намети на виділеному майданчику, ми зв'язалися з місцевим мешканцем, паном Сергієм, який люб'язно погодився прийняти нас на ніч. Відігнали автівку до нього на подвір'я, а самі рушили назад, до музею. По дорозі побачили просто у густих кущах чоловіка, який уважно вдивлявся у свій смартфон. Виглядало це дуже дивно. Коли ми порівнялися, чоловік звернувся до нас чемною українською мовою. Одразу зрозуміли, що він ― іноземець. Спитав, чи не знаємо ми, де відбудеться святкування, і ми запросили його йти разом.

З'ясувалося, що він з Австралії, приїхав до Легедзиного якоюсь маршруткою, і намагався зорієнтуватися за допомогою GPS, який і завів його у кущі.

Було приємно допомогти людині, яка у незнайомій країні отак просто рушила сама у невідому їй глибинку, щоб відвідати фольклорне свято. Діставшись наметового містечка, він пішов ставити намет, а ми рушили далі до музею.

Майстри з народних ремесел вже давали майстеркласи. Чи не найбільша черга була до гончара, який просто вашими руками виробляв з глини чудові глечики:

легедзине3

Поруч майстриня розписувала пасхальне яєчко:

легедзине4

Дві інші наносили малюнки на шкіру. Замовники самі вибирали зразки з спеціального альбому:

легедзине5

легедзине6

Цей майстер вчив дітей ліпити з глини різних тваринок:

легедзине7

Дівчата гуртом в'язали вінки з місцевих квітів:

легедзине14

«Красота ― это страшная сила!» © Заради неї жінки та дівчата ладні нерухомо сидіти хоч годинами:

легедзине8

Просто на стіні музею був причеплений величезний аркуш ватману, біля якого стояла художниця з фарбами. Будь-яка дитинка могла намішати собі фарб потрібного кольору і написати, чи намалювати все, що заманеться. Було цікаво дивитися, як аркуш заповнюється дитячою творчістю:

легедзине9

Поруч працювали професійні художники. Дядько з Фастову малював портрети:

легедзине10

Ця жінка просто фіксувала те, що відбувалося навколо:

легедзине11

З іншої сторони музею у великих казанах варили традиційні страви та напої:

легедзине12

легедзине13

Поруч торгували різними сувенірами. Більшість з них була така сама, як у Києві на Андріївському узвозі:

легедзине15

легедзине16

легедзине17

легедзине18

легедзине19

легедзине20

легедзине21

легедзине22

легедзине23

Вулиця біля музею. Її мешканці відлякують чужих портретом поважного собаки, скачаним з інтернету:

легедзине24

Це наметовий майданчик. До ночі кількість наметів збільшиться втроє:

легедзине25

Як не дивно, подібні розваги досі популярні:

легедзине26

Будь-хто може перетворитись на козака Мамая. Навіть вуса додаються:

легедзине27

Усе дійство відбувалося під чудові звуки жіночого співу. Поважні бабці, сидячи на траві, у кілька голосів виводили куплети народних пісень:

легедзине28

легедзине30

легедзине31

легедзине32

легедзине33

легедзине34

Разом з однією співала її онука:

легедзине29

Публіка навколо також була цілком автентична:

легедзине35

легедзине36

Колориту додавав й цей пес, який уважно вилизував лапу:

легедзине37

Маленькому козаку купили кинджала! Він щасливий:

легедзине38

Дозволяю опублікувати, дядьку фотографе!

легедзине39

Одна з наших дівчат (тобто з тих, яких привіз Олексій), вчиться правильно в'язати віночки:

легедзине40

Чудові діточки - паростки нової України:

легедзине41

легедзине42

Воно дуже намагалося співати. Виходило голосно:

легедзине44

Скільки всього у цих оченятах:

легедзине45

легедзине43

легедзине46

Оскільки було досить холодно, цей колоритний персонаж кутався у ковдру. Виглядало весело:

легедзине47

А це наш австралійський друг, якого ми з Олексієм врятували з українських хащів. Розбив намет, і теж знімає:

легедзине48

Сашко Лірник продавав власну книгу з автографами. Фото на пам'ять йшло на додаток:

легедзине49

А це ― наш люб'язний та колоритний господар, пан Сергій, щось розповідає Олексію:

легедзине50

Серед іншого, він сказав, що на другому поверсі музею виставлено оригінальну печатку гетьмана Хмельницького. Тож ми вирішили зазирнути, а за одне трохи погрітися.

Печатку майже весь час хтось фотографував:

легедзине83

А ось вона сама:

легедзине51

Відійшли від печатки, й одразу побачили, що наш мегагостинний та відкритий господар щось пояснює групі людей:

легедзине52

Яка ж ти гарна, люба дівчинко! Незабаром стережіться, парубки:

легедзине53

Вечоріє. Хода рушає на Купайлівский пагорб:

легедзине54

Там встановлюють купайльське дерево:

легедзине55

легедзине56

Чи не найбільше люди очікували анонсовану пальбу з автентичної гармати. Тож біля неї тривало безперервне фотографування, разом з не менш автентичним стрільцем:

легедзине57

І не тільки біля неї. І не тільки з ним:

легедзине58

легедзине59

Біля купальського дерева хор співав народних пісень:

легедзине60

Просто гарна дівчина ходила поруч:

легедзине64

Цих трьох, мабуть, хтось налякав розповідями про голосний гарматний постріл, тож вони гуртом тренуються, як вберегти власні вуха:

легедзине62

Не автентичний, але дуже колоритний дядько:

легедзине63

А на галявині поруч Сашко Лірник розповідав свої історії:

легедзине61

Особисто я не дуже полюбляю Сашкові балачки, але людям подобалось. Декому навіть дуже:

легедзине65

легедзине66

легедзине67

легедзине68

легедзине69

легедзине70

легедзине71

легедзине72

легедзине73

легедзине74

легедзине75

легедзине76

легедзине77

А це купальський «штаб». Вирішують, як все буде далі: хто видобуватиме «живе» полум'я, хто підпалить ватру, хто заряджатиме гармату, хто з неї стрілить:

легедзине78

легедзине79

Я зробив це ― упіймав момент пострілу! Для цього прийшлося знімати зі швидкістю 10 кадрів на секунду:

легедзине80

Дівчата кидають до води віночки.

легедзине81

Нажаль, на заваді став сильній вітер: він не давав запалити свічки, а вінки прибивав назад, до берегу.

Палає купальська ватра:

легедзине82

Стрибки через вогонь ми з Олексієм не знімали. Ставало дуже холодно, а ввечері було анонсовано допрем'єрний показ фільму «Чорний козак». Щоб геть не змерзнути, ми рушили до пана Сергія й одягли на себе усе, що мали. А взяли ми, два дурні, дуже мало, бо попередня спека нас дезорієнтувала. По дорозі назад, до музею, завітали до кафе (готують дуже смачно й недорого), і напилися гарячого чаю.

Найгіршим виявилося те, що нашого запасу теплих речей не вистачило. Переглянувши лише половину фільму, ми відчули, що холод і вітер просто висмоктують з нас здоров'я, і рушили спати. Фільм, дуже колоритний, обом сподобався. Обов'язково переглянемо його, коли він з'явиться на екранах Києва.

Резюме: вважаю заходи, подібні святкуванню Купайла у Легедзиному, надзвичайно корисними. Бо організовані аматорами, що мають Україну у серці своєму. Вони дуже колоритні та харАктерні. Жодного натяку на попсу, справжня народна культура, багатовікові традиції. Моя щира повага та подяка цим людям!

Дуже сподобалися ті, хто зібрався на свято з усіх усюдин. Співуча українська мова. Більшість з них не п'є й не палить, майже усі були з дітьми, у тому числі зовсім малими. Останнє дуже важливо, бо виростуть такі діти з любов'ю до своєї країни, з відчуттям її краси та культури. А потім передадуть усе це своїм дітям, й не буде переводу козацькому роду!

Loading...

Додати коментар

Логін

 

slogin.info

Реєстрація

Реєстрація Користувача
або Скасувати