сайт міста Умань 04744.info

top panarama
A+ A A-

Уманський вчений Юрій Мішкуров: Життя для науки

  • Вівторок, 23 травня 2017, 15:37

mickyrov0Кандидат сільськогосподарських наук, доцент, колишній завідувач кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології, пізніше — завідувач біотехнологічної лабораторії Уманського сільгоспінституту Юрій Миколайович Мішкуров народився 14 травня 1937 року в родині науковців.

 

 

Коли родина Мішкурових переїхала в Умань, батько Микола Якович очолив кафедру тваринництва, а мати Олександра Францівна стала працювати лаборантом кафедри агрохімії місцевого сільськогосподарського інституту. Звичайно, життя в родині науковців уже з дитячих літ наклало відбиток на характер, мрії і плани хлопчика, та пізніше визначило його професійний вибір.

 

Тож не дивно, що закінчивши у 1955 році Уманську середню школу №4 Юрій, не вагаючись, поступив на навчання в сільгоспінститут. По його закінченню за розподілом молодий агроном потрапив на роботу в радгосп біля Євпаторії.

 

У 1964 з Криму вже молода родина Юрія і Валі Мішкурових повернулась до Умані, де на молодого главу сімейства чекало навчання в аспірантурі.

 

Кандидатську дисертацію Юрій готував під керівництвом кандидата біологічних наук, доцента кафедри рослинництва Леонтія Головцова у 1971 році. Після захисту молодого вченого залишили для наукової й викладацької роботи тут таки, в рідному сільгоспінституті.

 

Дружина, Валентина Федорівна, також захистила кандидатську дисертацію, стала доцентом, але викладала педагогіку в іншому виші Умані — в педінституті.

 

Коло інтересів — на все життя

 

Очоливши в 1976 році кафедру генетики й селекції (аж до 1993 року), Юрій Миколайович сповна віддався і науковій діяльності, і викладацькій роботі. Будучи вихованцем школи генетиків Миколи Вавилова, він чимало зробив і для зміцнення позицій нового вчення у виші, і для зміцнення науково-технічної бази закладу загалом і кафедри зокрема.

 

— Його напористості, наполегливості й цілеспрямованості заздрило і багато студентів, і чимало колег-науковців, — пригадує колишній студент Уманського сільгоспінституту, нині — заступник академіка-секретаря відділення рослинництва Національної академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки України, творець багатьох нових сортів овочів Владислав Андрійович Кравченко. — Коли він був аспірантом, я був студентом-п’ятикурсником, ось тоді ми й познайомились. Він шукав однодумців, сіяв у юні студентські душі любов до генетичної науки. На цьому науковому грунті ми й потоваришували. Він активно займався викладацькою діяльністю, але мені заронив у душу любов до генетики й селекції, і я невдовзі зайнявся цим всерйоз у овочівництві. Відтоді й затоваришували, як виявилося — на все життя.

 

Мої вершини — це й заслуга Юрія Мішкурова

 

— З першого курсу навчання на агрономічному факультеті Уманського сільськогосподарського інституту я познайомився з завідуючим кафедри генетики і насінництва Юрієм Миколайовичем Мішкуровим, — пригадує Юрій Павлович Маловічко, директор Державного підприємства Кабінету міністрів України «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу», заслужений працівник сільського господарства України, випускник агрономічного факультету Уманського сільськогосподарського інституту 1980 року. — За його пропозицією я став працювати над дипломною роботою, тема якої «Передпосівне гамма опромінення насіння озимого жита «Верхняцьке 32», вплив на ріст і розвиток». Ця робота була надзвичайно цікавою і тривала протягом кількох років, принесла очікувані позитивні результати й високу оцінку при її захисті. Це все було наслідком кропіткого, послідовного і вимогливого наставництва з боку керівника дипломної роботи кандидата сільськогосподарських наук Юрія Мішкурова.

 

Варто відзначити, що як педагог він надзвичайно цікаво, не зважаючи на складність для сприйняття такої науки як генетика, в доступній формі будував викладання лекційного матеріалу. При цьому (що було дивиною на той час) застосовував технічні засоби, демонстрував наукові кінофільми, проводив навчання не тільки в аудиторіях, а й на демонстраційних ділянках і полях. Юрія Миколайовича відрізняла висока вимогливість, принциповість, творчий підхід і разом з цим доступність та людська доброта, за що він користувався і користується цілком заслуженим авторитетом серед студентів і колег.

 

Тому в день 80-річчя від себе особисто і від усіх його учнів, від своєї сім'ї хочу привітати вельмишановного ювіляра й побажати йому та його родині здоров’я, благополуччя, миру і творчих успіхів.

 

Я щиро вдячний долі, що вона на зорі моєї юності звела наші життєві шляхи, бо на сьогодні я можу чесно сказати, що досягнуті мною вершини — це, насамперед, заслуга науки Юрія Миколайовича і лише на якусь дещицю — мої особисті намагання.

 

Лабораторія біотехнології — гордість ученого

 

Нинішня її назва — навчально-науково-виробнича лабораторія біотехнології. Створювалась вона у 1990 році кафедрою генетики за ініціативою і при безпосередній активній участі завідувача кафедри Юрія Мішкурова.

 

— Це — дітище Юрія Миколайовича, його гордість, — розповідає нинішній керівник лабораторії Віталій Миколайович Майборода.

 

— Про лабораторію можна багато розповідати, але скажу коротко: все, що стосується генетики й селекції, тут, при бажанні, можна зробити. Нині наукова робота проводиться за багатьма напрямками, серед яких чільними є мікроклональне розмноження рослинного матеріалу, створення оздоровленого матеріалу та клітинна селекція in vitro й інші. А роздобута тоді Юрієм Миколайовичем гідропонна установка КД-10 «Картопляне дерево» і нині залишається унікальним агрегатом, який є в Україні лише у нашому виші.

 

Поєдналися талант науковця і педагога

 

— В особі Юрія Миколайовича Мішкурова гармонійно поєднуються талант науковця й педагога з непересічними організаторськими здібностями, вмінням готувати, підбирати й виховувати кадри для вітчизняної науки та освіти, — розповідає Анатолій Іванович Опалко, провідний науковий співробітник відділу генетики, селекції та репродуктивної біології Національного дендропарку «Софіївка» НАН України, професор кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського НУС.

 

— Властиве йому відчуття новизни, такий знаєте інноваційний інстинкт і вміння переконувати, сприяли успіху щодо технічного оснащення очолюваної ним кафедри. За підтримки тодішнього ректора, професора Олександра Здоровцова, йому вдалося домогтися переселення парткому й деканату в інші приміщення (і це в епоху тоталітарного комуністичного режиму!) й обладнати навчальні класи в звільнених від чиновників кабінетах (аудиторії 51 й 52), в яких кожен студент мав особисте робоче місце з мікроскопом, робочим зошитом, методичним посібником і лабораторним обладнанням.

 

Завдяки цьому кожен студент самостійно підбирав об’єкти для аналізу (здебільшого це були рослини, пов’язані з темою дипломної роботи), готував спеціальні фіксатори й барвники для цитологічних досліджень, іноді, звертаючись по допомогу до викладачів, вивчав особливості і замальовував фази поділу клітин. За кожним студентом було закріплено кілька квадратних метрів навчально-дослідної ділянки кафедри, на яких студенти вирощували нові сорти пшениці й жита, кукурудзи й соняшнику, огірків і картоплі, був селекційний сад з отриманими на кафедрі новими гібридами й мутантами яблуні, груші, черешні тощо.

 

Завдяки наполегливій праці Юрія Мішкурова на кафедрі було встановлено єдину в аграрних вишах «атомну установку», як називали стаціонарну гамма-установку з камерою для опромінення насіння, живців, бульб та інших невеликих біологічних об’єктів. З опроміненого гамма-променями матеріалу студенти вирощували рослини, досліджували їх, відбирали нові мутанти з господарчо-цінними ознаками. Була лабораторія хімічного мутагенезу, роботу якої високо оцінив корифей мутаційної селекції Й.А.Рапопорт, ознайомившись із досягненнями кафедри.

 

Визнанням досягнень кафедри стало рішення Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І.Вавилова щодо проведення у 1986 році п’ятого з’їзду в Уманському сільськогосподарському інституті. Одна з вулиць студентського містечка була названа на честь Вавилова.

mickyrov

На знімку: уманські вчені-генетики (зліва направо) Федір Парій, Анатолій Опалко, Юрій Мішкуров (осінь 2013 року)

 

Автор - Василь Марченко

Джерело – Черкаський край

Loading...

Додати коментар

Логін

 

slogin.info

Реєстрація

Реєстрація Користувача
або Скасувати