сайт міста Умань 04744.info

top panarama
A+ A A-

Марина Павленко: «Пишу, як для себе»

  • П'ятниця, 09 листопада 2012, 16:14

Марина Павленко

Марина Павленко, 39 років, дитяча письменниця з Умані. Її книгами захоплюються діти та дорослі в різних куточках України. За знаком Зодіаку – Овен. Одружена, має дві доньки. Мріяла стати художницею. Старт у літературі був поетичним. Проте сьогодні її більше знають, як авторку серії книг про «Русалоньку із 7-В» та інших захопливих пригоди. Улюблена страва – чорний шоколад з горішками, улюблений колір – зелений. Домашній улюбленець – кішка Каця, яку підібрали на вулиці і яка з часом перетворилась на розкішну та розумну кицьку з пишним чорним хутром.

Писати почала, відколи себе пам’ятаю. Мабуть, разом із малюванням, яке теж дуже любила. Пригадую розмальовані мною аркушики, де збоку біля малюнків — рядки ієрогліфів-каракулів (досі малюю лівою рукою, а тоді лівою і писала), котрі “розшифровують” зображене. Стала школяркою — взялася писати-малювати в звичайних зошитах. Нині розумію, що то було неусвідомлене прагнення також створити книжку.

Письменницею стати ніколи не прагла. Художницею — так, вчителькою, артисткою, балериною, фігуристкою — так. Тепер думаю: може, саме в літературі й об’єднались-реалізувались усі ці мої мрії-професії?

У родині моїх батьків — учителів-словесників Степана й Ольги Павленків — Слово було навіть не на почесному місці: воно просто було ВСЮДИ. Читати й писати (звісно, поміж шкільними справами, городами й доглядом курей-кроликів) — це було щось таке природнє, що на розмальовані й списані моїми опусами численні зошити в косу лінію спершу ніхто не звертав особливої уваги. Вони акуратно ув’язувалися в стоси й регулярно виносились на горище. Аж коли я опинилась у старших класах, тато узяв кілька моїх віршів і надіслав до районної газети…Марина Павленко

Поштовхом до написання книжки “Півтора бажання” (“Казок з Ялосоветиної скрині”) став ненароком знайдений мій “творчий” зошит за третій клас: з отих, що виносились на горище. Цей рукопис, як і попередній “Домовичок...”, виграв у літконкурсі видавницва “Смолоскип”, завдяки чому видався окремою книжкою.

Пишучи, ніколи не орієнтувалась на читача… Просто викладала те, що на душі… Може, навіть так: писала, як для себе. А якщо це виявиться цікавим ще комусь — тим краще!

Перші власні «серйозні» поетичні спроби навіяні враженнями від японських хайку:

Ріжок місяця, що впав у річку

— вколов моє серце.

Я і ти живемо на різних берегах.

Або іще:

Твої зіниці — чорні насінинки.

Проростають у моїй душі

Блакитними стеблинками твого погляду…

Моя перша поетична збіркамала називатись «Домовик із палітрою». Але «хрещений батько» і редактор збірки,письменник Дмитро Чередниченко поміняв назву на «Бузкові зошити», мотивуючи тим, що книжку дражнитимуть «Домовичком з півлітрою».

Виданих книг маю десь біля двох десятків, хоча зумисне їх не рахувала. Це якщо брати все разом: поезію, прозу, дослідження й перевидання…

Перша з циклу книг про Русалоньку — «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» — народилась із драматичної історії одного родоводу, переказаною мені останньою спадкоємицею цього роду — уманчанкою Євгенією.

Марина ПавленкоПродовження цієї повісті - «Русалонька із 7-В та Загублений у часі» — виникло з випадкового знайомства з дивом уцілілим у Монастирищенському районі стилізованим під замок панським маєтком. Додалась іще суміш історій, почутих від місцевих селян та особисті враження...

Наступна — «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» — як і решта, будувалась за принципом «краєзнавчого детективу». Цього разу в перипетії-колізії Софійчиного кохання й шаленого суперництва (до 7-В класу приходить дуже ідеальна і тим вельми підозріла новенька дівчинка) вплітається історія тутешньої (розкопки ведуться неподалік Умані в Леґедзиному) трипільської і притаманної тільки Уманщині білогрудівської культур.

Четверта частина проникає у все глибші таємниці не лише Софійчиної душі (знов закоханої, і, здається, знову — навіки), але й — у лабіринти сімейних родоводів. Пристрасті нагнітаються, відкриття та сюрпризи (часто несподівані навіть для мене) просто-таки сиплються на її гарненьку «пошуківську» голівку.

П’ята, завершальна книга  - «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія» - не лише поставить крапку у всіх стихіях попередніх книжок (аж тепер помітила, що то були по черзі вогонь, повітря, вода і земля. Залишилось додати лише камінь, а якраз він і фігурує в останній повісті), але й закріпить кардинальне Софійчине дорослішання, яке різко виявилось уже в четвертій книзі. Також це буде книжка про «шалене кохання».  

Власне, і можна читати кожну історію окремо: скрізь сюжетна лінія завершена. Але разом вони становлять тісно ув’язаний окремий сюжет-«серіал». Сподіваюсь, не лише цікавий, але і якісний…

 

Спілкувалась Софія КРИМОВСЬКА

 

Невдовзі чекайте на продовження матеріалу про Марину Павленко

 

Loading...

Тимчасово на сайті 04744.info відключено можливість коментування матеріалів незареєстрованими користувачами. Для зареєстрованих користувачів така можливість продовжує функціонувати, проте додалось висвітлення додаткової інформації про користувача - його IP та імейлу. Сподіваємось, така політика сайту стосовно коментування звільнить наш ресурс від надміри чорного піару.

Логін

Реєстрація

Реєстрація Користувача
або Скасувати