04744.info Сайт міста Умань

top panarama
A+ A A-

Вірш «Матері». Стецько Мирослава

  • П'ятниця, 23 жовтня 2015, 11:24

virsh7Сидить на подвір'ї зажурена мати.

Сидить. Не говорить. Сумує. Мовчить.

Вже тиждень не може ні їсти, ні спати.

Вже жити не може. А ледь животить.

 

Ходила до церкви, до Бога молилась,

Свічки купувала. До сповіді йшла.

Просила Всевишнього тільки одного -

Жива щоб дитина додому прийшла.

 

Звонила небога щодня до героя,

Щоб тільки почути, що він ще живий.

"Люблю тебе мамо. Ну все. Треба бігти."

І падав із враз серця камінь важкий.

 

Верталася з церкви осінньої днини

З недільної служби. І враз навкруги

Здригнулись Карпати від сильного болю.

Бо мертвими впали на Сході сини.

 

Злякалася бідна, бо знала що гори,

Як люди, біду відчувають завжди.

І ночі тієї очей не зжмурила,

Купаючись в сльозах холодної імли.

 

А вранці, коли ще село тихо спало,

Постукав дзвінкий соловей у вікно.

Й побачила мати у нім свого сина.

А в серці гарячим вогнем запекло.

 

І тут телефонний дзвінок світанковий

Зтривоженим голосом мовив ураз:

"Сочуствую, мама. Приедьте за сыном.

Он был настоящим героем у вас..."

 

Мирослава Стецько

2014 рік

Loading...

Тимчасово на сайті 04744.info відключено можливість коментування матеріалів незареєстрованими користувачами. Для зареєстрованих користувачів така можливість продовжує функціонувати, проте додалось висвітлення додаткової інформації про користувача - його IP та імейлу. Сподіваємось, така політика сайту стосовно коментування звільнить наш ресурс від надміри чорного піару.

Логін

Реєстрація

Реєстрація Користувача
або Скасувати