Історія Уманських храмів. Частина ІІ

сайт міста Умань 04744.info

top panarama
A+ A A-

Історія Уманських храмів. Частина ІІ

  • Неділя, 25 вересня 2016, 14:09

bazrВ 1768 році в межиріччі Кам'янки та Уманки на околиці міста поселили 6 козацьких сімей, які утворили передмістя Нова Умань. Вони своїми силами облаштували тоді і церкву на честь ікони Божої "Матері Покрови Пресвятої" Богородиці. Але пізніше церква згоріла з невідомих причин.

 

 

В 1868 році на території новоуманського дошкільного закладу було розпочато будівництво нового храму, який освятили в 1902 році. Але вже в 1955 році церкву закрито, а все начиння знесено в яр під назвою «Макітра» і підпалено. Проте місцеві жителі частину ікон все ж встигли врятувати.

 

В 1944 році храм підірвали бо там був склад боєприпасів. В 2010 році на свято Покрови Пресвятої Богородиці був освячений новий храм що став справжньою окрасою міста перлиною архітектурного мистецтва.

 

21 червня 2013 року в Умані відбулася презентація виставки живопису, графіки та художньої фотографії «Архітектура християнських храмів», присвячена 1025-річчю хрещення Русі. 10 митців з Умані презентували широкому загалу свої роботи, а полотнах та фотографіях можна побачити і церкви та храми України, що збереглися на сьогоднішній день, а також ті які були втрачені протягом XX ст.

 

Уманський художник Віталій Крижановський серед презентованих на виставці власних робіт виділяє полотно, на якому зображена місцева церква Покрови Святої Богородиці, що розташована в мікрорайоні Нова Умань. Працює він художником - декоратором в Уманському Будинку культури. Його родина пережила голод, діда-священика репресували, батько воював. Віталій Серафимович - онук святого уманського новомученика Діоміда Крижанівського та до того ще й живе в хаті свого святого діда.

 

Протоієрей Діомід Олексійович Крижанівський народився на Вінничині в сімї священика. Наприкінці XIX ст. закінчив духовну семінарію у Камянець-Подільському і більше 30 років був священиком. До Умані потрапив після відбуття покарання, висланий під нагляд НКВС, засуджений у 1926 році напевне на 10 років. В Умані працював робітником на одному з місцевих підприємств. Жив з дружиною, матушкою Зіновією на Новій Умані в тій самій хаті, де зараз живе його онук Віталій Серафимович.

 

У сонмі уманських новомучеників -7 ченців, 25 священослужителів, 6 мирян. Це досить велика (відносно) кількість святих для невеликої «території» Черкащини та Уманщини.

 

У День Святого Животворящего Духа в Уманській Єпархії Української Православної Церкви проходять торжества на честь пам'яті святих новомучеників та сповідників Уманського краю. У цей день люди приходять до храму розділити радість соборної молитви та звернути свої особисті прохання до новомучеників уманської землі, адже вони, нині прославлені у сонмі святих, ще зовсім недавно проходили тими стежками, по яких ступаємо нині ми. Тому так, як природно нам просити про допомогу у своїх родичів та сусідів, так само природно звертатися зі своїми турботами до рідних нам святих.

 

За традицією в цей день у Свято - Миколаївському соборі служиться Божественна літургія на яку з’їжджається чимало священства та прочан з різних єпархій нашої церкви, по завершенню якої проходить святковий хресний хід до будівлі колишньої уманської в’язниці, де і постраждали за віру Христову 20 новомучеників Уманської землі, серед яких був і Діомід Крижанівський.

 

До речі його славний онук Віталій Серафимович створив серію робіт на тему Голодомору та репресій, де є зображення і діда – новомученика.

 

Святою обителлю краю є Свято-Георгіївський жіночий монастир - єдиний монастир який нині відроджується на території Уманського району. Але яка це обитель! Одному уманському прочанинові, який відвідав Почаївську лавру тамтешній старець сказав: «Між Громами і Кочержинцями така Божа благодать сходить на землю, як у самому Єрусалимії».

 

Саме тут, на хуторі Левада між селами Громи й Кочержинці й зводиться Свято-Георгіївський монастир, який за місцем свого розташування ще називається Кочержинським. А святий покровитель обителі - Георгій Побідоносець нині вважається небесним патроном усієї Уманщини.

 

- Монастир має трагічну історію, - розповідає його настоятелька ігуменя Рафаїла - У двадцятих роках XX століття червоноармійці розстріляли на хуторі Левада десятки монахів. Ще довго тутешня криниця зберігала кістки вбитих. Якийсь час на цьому місці залишався чоловічий скит але під час війни його зруйнували. Місцевість перетворилася на пустелю. І ось кілька років тому з благословення владики Софронія благочинний району отець Іоанн розпочав тут будівництво. Ігуменя Рафаїла каже, що «як човен не може пливти без двох весел так людська громада не може жити без двох крил - мирян і ченців».

 

Сама матушка Рафаїла перейшла межу між цими двома частинами громади сім років тому. Юрист за фахом, вона залишила світське життя, щоб стати черницею. Якийсь час вона була ігуменею Стеблівського монастиря, а нещодавно архієпископ Черкаський і Канівський Софроній благословив її відроджувати Свято-Георгіївський монастир.

 

Сіячами Слова Божого і правди в Україні були багаточисельні випускники Уманського духовного училища. В 1318 році на місці садиби інженера Л. Метцеля відкрилося чотирикласне дуxoвнe училище (тепер там школа №6). Воно стало важливим осередком культури і духовності нашого краю, адже плекало в дитинстві і юності тих, які подорослішали і стали як релігійними священнослужителями, просвітителями, так і світськими письменниками – патріотами.

 

Християнська Уманщина дуже багата святинями і святими, мала надзвичайну духовну еліту ще з часів дії Василіанського монастиря, з 2-ї половини XVIII століття.

 

На сьогоднішній день в Умані серед християн існують громади УПЦ Московського і Київського патріархату, євангельські християни-баптисти, римо- і греко-католики, церкви адвентистів сьомого дня, свідки Єгови, а також громади іудеїв та організація хасидів.

 

Будуються нові храми, збудована найбільша в Європі синагога.

 

Місто Умань розвивається як місто толерантності та миролюбності, прагне стати туристичним містом світового масштабу. А ікона «Спас у темниці», що замироточила і оновилась в 2008 році в Уманському краєзнавчому музеї, стала українським чудом для всього християнського с віту.

 

Джерело – Уманська зоря

Автор - І.МІНОВА, співробітник Уманського краєзнавчого музею

Loading...

Додати коментар

Логін

 

slogin.info

Реєстрація

Реєстрація Користувача
або Скасувати